Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/риса

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
риса
Берлін: Українське слово, 1924

Ри́са, си, ж. Черта. Левиц. I. 461, 475. До лиця був той вінок її тонким рисам. Г. Барв. 372. Ум. Ри́ска, ри́сочка.