Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/риштак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
риштак
Берлін: Українське слово, 1924

Ришта́к, ка́, м. 1) Канава для стока воды. Лебед. у. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно. Черк. у. Черниг. у. Мил. 481.