Словарь української мови (1924)/робочий

by Борис Грінченко

◀ роботящий

Словарь української мови Борис Грінченко Р робочий

робучий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Робо́чий, а, е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину. МВ. II. 83. 2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Ном. № 4562. Наша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча. Чуб. III. 469.