Словарь української мови (1924)/робітниця

by Борис Грінченко

◀ робітник

Словарь української мови Борис Грінченко Р робітниця

робітня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Робі́тниця, ці, ж. Работница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. Робі́тничка, робі́тнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.