Словарь української мови (1924)/рогатий

by Борис Грінченко

◀ рогатизна

Словарь української мови Борис Грінченко Р рогатий

рогатина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рога́тий, а, е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Ном. Чорт рогатий. ЗОЮР. II. 92. 2) Угловатый, съ углами. Ха́та рога́та. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). Ном. № 10277. Рога́та пла́хта = Плахта рога́тка. Наша пані багата, на їй плахта рогата. Грин. III. 136.