Словарь української мови (1924)/рогачик
| ◀ рогач | Словарь української мови Р рогачик |
рогачилно ▶ |
|
Рога́чик, ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
| ◀ рогач | Словарь української мови Борис Грінченко Р рогачик |
рогачилно ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рогачик
Борис Грінченко
1924
Рога́чик, ка, м. 1) Ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216.