Словарь української мови (1924)/рогачка

by Борис Грінченко

◀ рогачилно

Словарь української мови Борис Грінченко Р рогачка

рогіжник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рога́чка, ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = Рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.