Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/родинин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
родинин
Берлін: Українське слово, 1924

Роди́нин, на, не.Принадлежащій роднѣ. Там родинин голосок, там моя родина є. Чуб. V. 464.