Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/родити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
родити
Берлін: Українське слово, 1924

Роди́ти, джу́, диш, гл. 1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і вмірати. Ном. № 4268. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. 2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить. Ном. № 4194.