Словарь української мови (1924)/родоньків
| ◀ родонька | Словарь української мови Р родоньків |
родонько ▶ |
|
Ро́доньків, кова, ве, прил. отъ ум. родонько : принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родоньків. Маркев. 139.