Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рожево

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рожево
Берлін: Українське слово, 1924

Роже́во, нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. II. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. I. 18.