Словарь української мови (1924)/рожево
Зовнішній вигляд
◀ рожевий | Словарь української мови Р рожево |
рожен ▶ |
|
Роже́во, нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. II. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. I. 18.