Словарь української мови (1924)/роз'яряти
| ◀ роз'ярити | Словарь української мови Р роз'яряти |
роз'ярятися ▶ |
|
Роз'яря́ти, ря́ю, єш, сов. в. роз'яри́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Разъярять, разъярить. І роз'ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен. 2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз'яряє. Гол. III. 259.