Словарь української мови (1924)/розан

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розан
Берлін: Українське слово, 1924

Роза́н, на́, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами. Кв. I. 100.