Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розбовкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розбовкати
Берлін: Українське слово, 1924

Розбо́вкати, каю, єш, гл. Раззвонить, разболтать.