Словарь української мови (1924)/розбогарадити

by Борис Грінченко

◀ розбовтуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбогарадити

розбола ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбогара́дити, джу, диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у.