Словарь української мови (1924)/розбувати
| ◀ розбубнявіти | Словарь української мови Р розбувати |
розбуватися ▶ |
|
Розбува́ти, ва́ю, єш, сов. в. розбу́ти, бу́ю, єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
| ◀ розбубнявіти | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбувати |
розбуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбувати
Борис Грінченко
1924
Розбува́ти, ва́ю, єш, сов. в. розбу́ти, бу́ю, єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.