Словарь української мови (1924)/розбійний
| ◀ розбій | Словарь української мови Р розбійний |
розбійник ▶ |
|
Розбі́йний, а, е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
| ◀ розбій | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбійний |
розбійник ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбійний
Борис Грінченко
1924
Розбі́йний, а, е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.