Словарь української мови (1924)/розвалювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розвалити Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розвалювати 		розвалюватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розва́лювати, лю́ю, єш, сов. в. розвали́ти, лю́, лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розвалювати&oldid=484098