Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розвалювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розвалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Розва́лювати, лю́ю, єш, сов. в. розвали́ти, лю́, лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.