Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розваляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розваляти
Берлін: Українське слово, 1924

Розваля́ти, ля́ю, єш, гл. = Розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.