Словарь української мови (1924)/розвороття

by Борис Грінченко

◀ розворовуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розвороття

розворсати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розворо́ття, тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.