Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розвороття

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розвороття
Берлін: Українське слово, 1924

Розворо́ття, тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.