Словарь української мови (1924)/розвівати
| ◀ розвихатися | Словарь української мови Р розвівати |
розвід ▶ |
|
Розвіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розві́яти, ві́ю, єш, гл. Развѣвать, развѣять. Шевч. 8. Буйний вітер повіває, широкий лист розвіває. Чуб. V. 40. Шкода, шкода білого цвіту, що розвіяв вітер по всьому світу. Чуб.