Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розвітритися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розвітритися
Берлін: Українське слово, 1924

Розві́тритися, риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).