Словарь української мови (1924)/розгасати
| ◀ розгарячити | Словарь української мови Р розгасати |
розгасатися ▶ |
|
Розгаса́ти, са́є, сов. в. розга́сти, сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.