Словарь української мови (1924)/розгинати

by Борис Грінченко

◀ розгикатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розгинати

розгинатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розгина́ти, на́ю, єш, сов. в. розігну́ти, ну́, неш, гл. Разгибать, разогнуть. Підкови розгинаю. Стор. М. Пр. 7.