Словарь української мови (1924)/розгнівитися

by Борис Грінченко

◀ розгнівити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розгнівитися

розгніздитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розгніви́тися, влю́ся, ви́шся, гл. = Розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Мил. 190. Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав. Котл. Ен.