Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгойдувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгойдувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розго́йдувати, дую, єш, сов. в. розгойдати, даю, єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.