Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розголоблювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розголоблювати
Берлін: Українське слово, 1924

Розголо́блювати, люю, єш, гл. ? Коли підверетінок не щильно пристає до варжіля, то кажуть, що розголоблювати треба. Черк. у.