Словарь української мови (1924)/розголоситися
| ◀ розголосити | Словарь української мови Р розголоситися |
розголошати ▶ |
|
Розголоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
| ◀ розголосити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розголоситися |
розголошати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розголоситися
Борис Грінченко
1924
Розголоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.