Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгониха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгониха
Берлін: Українське слово, 1924

Розго́ниха, хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша. Ном. № 12317.