Словарь української мови (1924)/розгорити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розгордуватися Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгорити 		розгорнути ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розго́рити, рю, риш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ пополамъ. МВ. II. 50. Г. Барв. 186. Десь би собі розгорив шматочок дерева. Черк. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розгорити&oldid=484847