Словарь української мови (1924)/розгорожувати
| ◀ розгородити | Словарь української мови Р розгорожувати |
розгортати ▶ |
|
Розгоро́жувати, жую, єш, сов. в. розгороди́ти, джу́, диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. I. 87.