Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розграбати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розграбати
Берлін: Українське слово, 1924

Розгра́бати, баю, єш, гл. = Розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.