Словарь української мови (1924)/розгризати
| ◀ розгрижити | Словарь української мови Р розгризати |
розгризтися ▶ |
|
Розгриза́ти, за́ю, єш, сов. в. розгри́зти, зу́, зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.