Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгризати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгризати
Берлін: Українське слово, 1924

Розгриза́ти, за́ю, єш, сов. в. розгри́зти, зу́, зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.