Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгрунчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгрунчити
Берлін: Українське слово, 1924

Розгру́нчити, чу, чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.