Словарь української мови (1924)/розгулятися
| ◀ розгукатися | Словарь української мови Р розгулятися |
розгуркатися ▶ |
|
Розгуля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389. 2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491. Ой Ганнусю-душечко, чого підлога подоптана? Діти ся розгуляли, підлогу подоптали. Чуб. V. 64.