Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роздаровувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздаровувати
Берлін: Українське слово, 1924

Роздаро́вувати, ву́ю, єш, сов. в. роздарува́ти, ру́ю, єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. I. 212.