Словарь української мови (1924)/розденати

by Борис Грінченко

◀ роздебендювати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розденати

розденчити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздена́ти, на́ю, єш, сов. в. розідни́ти, ню́, ни́ш, гл. Вынимать, вынуть дно. Вх. Зн. 60. Узяли вони той вулік украли та й повезли його в поле, та там десь і розіднили, — дно викопали. Новомоск. у.