Словарь української мови (1924)/роздзяплювати
| ◀ роздзяпити | Словарь української мови Р роздзяплювати |
роздзяплюватися ▶ |
|
Роздзя́плювати, люю, єш, сов. в. роздзя́пити, плю, пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.