Словарь української мови (1924)/роздобувати

by Борис Грінченко

◀ роздобрухатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздобувати

роздобуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздобува́ти, ва́ю, єш, сов. в. роздобу́ти, бу́ду, деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.