Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роздоймити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздоймити
Берлін: Українське слово, 1924

Роздойми́ти, млю́, меш, гл. = Роздіймити = Розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.