Словарь української мови (1924)/роздягати
| ◀ роздявляти | Словарь української мови Р роздягати |
роздягатися ▶ |
|
Роздяга́ти, га́ю, єш, сов. в. роздягти́, гну́, неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.