Словарь української мови (1924)/розділ

by Борис Грінченко

◀ роздіймати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розділ

розділення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́зділ, лу, м. 1) Раздѣлъ, дѣлежъ. 2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи. Котл. НП. 3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив. ЗОЮР. I. 124.