Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розжагати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розжагати
Берлін: Українське слово, 1924

Розжа́гати, гаю, єш, гл. Поправить огонь въ печи, чтобы онъ разгорѣлся. Я й дров не підкладав у грубу, а тільки розжагав. Черк. у.