Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роззолочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роззолочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Роззоло́чувати, чую, єш, сов. в. роззолоти́ти, чу́, тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ. Котл. Ен.