Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розладдя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розладдя
Берлін: Українське слово, 1924

Розла́ддя, дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Мир. Пов. I. 152. Між рідними розладдя пішло. Мир. ХРВ. 296.