Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розлементити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розлементити
Берлін: Українське слово, 1924

Розлементи́ти, нчу́, нти́ш, гл. Разболтать, разгласить. Ольга розлементить зараз по селу все. Волч. у. (Лобод.)