Словарь української мови (1924)/розлив
| ◀ розлетітися | Словарь української мови Р розлив |
розлива ▶ |
|
Розли́в, ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Нп. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116.