Словарь української мови (1924)/розливати
| ◀ розливання | Словарь української мови Р розливати |
розливатися ▶ |
|
Розлива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розли́ти, зіллю, ллєш, гл. Разливать, разлить, проливать, пролить. Ой Дунай море розіливає, і день, і ніч прибуває. Г. Барв. 221. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. Де п'ють, там і розливають. Ном. № 11640. Тим я сльози розливаю, — невірного друга маю. Чуб. V. 278.