Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розляпкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розляпкати
Берлін: Українське слово, 1924

Розля́пкати, каю, єш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати тісто. Вх. Лем. 462.