Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розмолотити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розмолотити
Берлін: Українське слово, 1924

Розмолоти́ти, лочу́, тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо. КС. 1883. VII. 587.